Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • Покровський ліцей
  • Відділ освіти Покровської РДА
  • ДОІППО
  • Дніпропетровське відділення Малої академії наук України
  • МОН
  • Педагогічна преса
  • Педрада
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0


    П`ятниця, 29.03.2024, 14:41ГоловнаРеєстраціяВхід
    Сайт Каліберди Людмили Олександрівни, директора НВК
    Вітаю Вас Гість | RSS
    Якими фарбами розмалюєш своє життя, таким воно і буде
    Головна » 2016 » Листопад » 14 » Лінійка до Дня вшанування воїнів-інтернаціоналістів
    11:23
    Лінійка до Дня вшанування воїнів-інтернаціоналістів

    Вед:

    Війна. Чужа. Нежданна. Непотрібна.

    Геройство. Біль. Довчасна сивина.

    Прокляття чаша випита до дна.

    Жорстока тиша. Вибухоподібна.

    Вед: Не одним сивим пасмом закосичена ця дата – 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 році закінчилась для народів колишнього СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані.

    Вед: Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів.

    Вед: 17 років тому 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Аму-Дарью, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю.

    Вед: Для тих, хто не повернувся: 9511 – убитих у боях; 2386 – померлих від ран; 817 – від хвороб; 1739 – чиї життя забрали аварії і катастрофи. І для живих.

    Вед: Ми повинні розуміти трагізм участі в Афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло з України більше 160 тисяч.

    Вед: У цій війні загинуло більше 15 тисяч наших солдатів, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон, 12 тисяч залишилися інвалідами, понад 100 тисяч живуть і житимуть з невиліковними хворобами.

    Вед: Афганістан… Не відболить горе, не виплачеться і не відпечалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти, вигублених у горах і долах Афганістану синів України.

    Вед: “Афганістан болить в душі моїй” – ці слова близькі тим, хто пройшов крізь пекельний вогонь війни, тим, хто чекав повернення своїх  синів, дочок, нареченних. Ще довго ятрітимуть душі прийдешніх поколінь ядучі запитання: в ім’я кого загинули й ставали каліками тисячі й тисячі юних співвітчизників у далекому Афгані?

    Вед: Хто ж вони, герої Афганістану? Це були молоді солдати і командири – майже їх ровесники, які з перших днів служби в Афганістані познали ціну життя, склали єкзамен на зрілість. Війна безжально перекреслила їхні надії, плани, понівичила долі.

    Читаються слова на фоні пісні “ В Афганистане, в черном тюльпане”

    Вед:

    Засинають піски –

    Невблаганно, пекучо і сухо,

    А у флягах – ні грама, ні краплі води.

    І прицільним свинцем

    Звідусіль огризаються “духи”,

    Смерте, руку свою

    Одведи одведи, одведи…

    Час іде, немов на милицях.

    Сонце вперлося в потилицю.

    Нас затиснуто лещатами,

    Як помрем, то всі солдатами.

    Поділилися патронами…

    Тапк тримали оборону ми,

    Серце билося пташиною,

    А думки  - із Батьківщиною.

    Вед: Наші солдати вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ. Для них та 10-річна війна, яка була, закінчилась не маючи початку…

    Вед:

    Чому ви в мене стріляєте?

    Я на цівці свого автомату несу вам свободу,

    Я навчу вас, як треба жити,

    Я зроблю вас щасливими,

    Я приніс вам свободу.

                           пісня О.Гасенка “ Афганістан”

    Вед:

    Вони вірили, що продовжують подвиги й славу батьків і дідів, які виконівали такі ж обов’язки в Іспанії, Угорщині, Чехії. Брудна, підступна війна…

    Вед: Падали хлопчики на чужій землі, а в них на м’яких долонях лінії життя – такі довгі та прекрасні. Разом із ними у небуття пішло чиєсь щастя, разом із ними загинули їхні ненароджені діти.

    Вед:

    Очи туманить ядуча сльоза,

    Руку скувала утома,

    Палить їй душу афганська гроза –

    Син не вернувся додому.

    В неї він був ясночолий, як світ,

    Сонячно так усміхався,

    Ще й двадцяти не було йому літ,

    Юним навік і зостався.

    Ясеночки! Синочки! Сини!

    Колосочки вкраїнського поля,

    Колосочки вкраїнського поля,

    Скільки ж вас не вернулось з вівйни.

    Скільки ще вас у неволі?

    Роки летітимуть, мов журавлі,

    Та не полегшає втрата,

    Доки ходитиме по землі

    Мати солдата.

                        пісня “ Молитва” (Л.Гурченко)

    Вед: Народ України повинен поставити  свічу на символічній могилі жертв афганської війни і скласти молитву про вічну пам’ять безневинно убієнним, про вічну пам’ять людського болю.

    Вед:

    Поставте скибку хліба на стакан

    І голови схиліть в скорботі вічній

    За тих, кого убив Афганістан,

    Чиї він душі зранив і скалічив.

    О, Україно! Ніжно пригорни

    Усіх живих своїх синів, як мати,

    Щоб ми уже не бачили війни,

    Не чули щоб ніколи звук гармати.

     

    Хвилина мовчання.

     

    Вед: Афганська війна героїчна і трагічна не тільки із-за обелісків, вона тривала вдвіче довше, ніж Велика Вітчизняна. Ніким і нікому не оголошена, вона потребує глибокого осмислення. Неможливо водночас здобути всі її уроки, політичні й військові, які необхідні для долі суспільства.

    Вед: Закінчилась війна. Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями, але найвищою нагородою для тих, хто уцілів – є життя, а для загиблих пам’ять.

    Вед: І зараз в 21 столітті на нашій планеті панують війни, злочини, насилля. Та ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі владарюватимуть мир і злагода, що батьки виховуватимуть своїх дітей добрими, чесними, відданими людьми, істинними патріотами своєї країни, що люди забудуть навіть значення слова “війна”.

    Вед: Бажаємо всім присутнім здоров’я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, який зветься – Україна!

                             пісня      “ Боже, Україну збережи”

     

    Переглядів: 362 | Додав: lkaliberda | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0
    avatar

    uCozCopyright MyCorp © 2024